«Божественне провидіння» на вільному ринку. Роздуми про мораль в економіці

В рамках Центру реалізується модульна освітня програма з економіки, онлайн-курс “Як писати про економіку без помилок”, аналітичний центр вивчення проблем медіа та дискусійний клуб.

Автор: Людмила Галичина, випускниця курсу Центру удосконалення економічної журналістики «Економіка, ринки та аналіз даних». 

Початок червня для нас із сестрою завжди був гарячим. Ми збирали на городі першу духмяну малину, розкладали її у скляні банки та рано-вранці їхали на міський ринок. Ціна за літрову банку сягала 50 гривень. Пам’ятаю, як прикро було у поті чола шарудіти в малині вже за два тижні, коли ціна падала майже вдвічі, а то й більше. Мені кортіло дізнатись ― хто ж та бабця, що першою вирішує знизити ціну, поспішаючи на електричку, і таким чином розбурхує економічний вихор?

Через декілька років на лекціях з економічної теорії я дізналась, що це за «бабця». Понад двісті років тому Адам Сміт вперше використав термін «невидимої руки» для позначення непізнаваної сили, що скеровує різноспрямовані економічні вектори в напрямку досягнення суспільної гармонії. Особи та підприємства, виходячи на арену вільного ринку, турбуються тільки про власний прибуток, але врешті-решт суспільство не котиться в тартарари, як можна було очікувати, а може стабільно існувати. Як і завдяки чому діє ця загадкова сила? На згадку спадають чомусь тільки сентенції на кшталт «божественне провидіння», «рука Бога» та порада «покластися на Бога». І ці вислови не такі далекі від економіки, як можна було б подумати.

Сміт, пропонуючи метафору «невидимої руки», також мав на увазі й те, що ринок існує в моральному порядку буття та зоні відповідальності Бога. Це твердження виходить з його ранньої праці «Теорія моральних почуттів», де він аналізує вплив моралі на економіку і доходить висновку, що стабільно існувати суспільство може посередництвом корисливих стосунків «я ― тобі, ти ― мені», але «процвітати й благоденствувати» може тільки тоді, коли в ньому є взаємоповага, любов та дружба ― якості, що «вкладені в людину Богом». Саме неусвідомлену дію таких моральних категорій він і назвав «невидимою рукою».

Тут треба сказати, що Адам Сміт виховувався в протестантському середовищі, а одна з особливостей протестантизму в тому, що він ставить духовність та можливість спасіння у пряму залежність від того, наскільки людина орієнтована на те, щоб багато й виснажливо працювати для досягнення власного успіху та добробуту[1]. Можливо, саме тому для Сміта було природно пов’язувати економіку та духовність. Пізніше Сміта критикували за розглядання економіки як моральної категорії, наводячи як аргумент суб’єктивність та непізнаванність тих понять, що він поклав у її основу. У наступній праці «Дослідження природи та причин багатства народів» він підкоригував свої погляди й визначив людину ― homo economicus ― як таку, що послуговується виключно поняттями особистої вигоди та максимального прибутку.

Зміст метафори «невидима рука» теж дещо трансформувався і набув того класичного вигляду, що має й досі: дії людей, спрямовані виключно на власну вигоду, можуть у поєднанні з іншими діями, теж спрямованими на вигоду, спричинити суспільно важливі наслідки. Сміт писав про це так: «Не через доброзичливість м’ясника, пивовара або булочника ми очікуємо отримати свій обід, а тому, що вони піклуються про власні інтереси[2]. То чи можуть мораль та бізнес все ж таки співіснувати? Останні тенденції в економіці підтверджують, що не все робиться тільки з корисливих мотивів. Журнал Time пише про цікаве дослідження з приводу того, що люди охоче допомагають тоді, коли бачать проблему «в лице» – вони  «відкривають серця й гаманці», бо це дає їм почуття власної щедрості та гарний емоційний стан. А такий феномен як соціальне підприємництво здобуває відзнаки на Всесвітньому економічному форумі. Один із найвідоміших економістів сучасності Майкл Портер з цього приводу говорить, що бізнес не отримує прибутку, провокуючи соціальні проблеми; він отримує його, розв’язуючи їх.

Що ж таке «невидима рука»? Божа десниця, непередбачувана сила, що ґрунтується на людській сторожкості та жадібності, чи внутрішні моральні імпульси світу, втілені у релігії? Людство в різний час знаходить різні відповіді на це питання.

Примітки

[1] – цій темі присвячена праця Макса Вебера «Протестантська етика та дух капіталізму»

[2] – цитата з праці Адама Сміта «Дослідження про природу і причини багатства народів». Оригінальна цитата: “It is not from the benevolence of the butcher, the brewer, or the baker, that we expect our dinner, but from their regard to their own interest.”

#журналісти_впливають #ceej

РАЗРОБКА САЙТУ: ESTET DESIGN GROUP